TopPsychologia

Як і все в людській психиці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб`єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки.

Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психиці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами О.М.Леонтьєва, зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній смисл для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю.

Саме в цій його смислотворчій функції, дуже тісно пов’язаний із свідомістю мотив виступає як смислове утворення. Смислоутворення здійснює суб’єкт через посередництво власних мотивів, а точніше “усією ієрархічною структурою спрямованості особистості, яка по-своєму співвідноситься як “всередині себе” (зв’язки: потреба - мотив - мета - задача - результат - і таке інше), так і з різними зовнішніми явищами й факторами, умовами й обставинами життя та діяльності людини” (2).

Розуміння психічного як процесу відображення дозволяє вважати, що в будь-якому психічному акті людина відтворює світ в образі. Образ світу будується людиною в реальному житті, бутті, в усьому складному сплетінні діяльностей суб’єкта. Образ світу людини є універсальною формою організації його знань, формою, що визначає можливості пізнання й керує поведінкою. Тому в такому розумінні особистісний смисл об’єктів та явищ діяльності виступає як “складова образів сприйняття і уявлень відповідних об’єктів та явищ, що відображає їх життєвий смисл для суб’єкта і презентує його суб’єкту шляхом емоційного забарвлення образів та їх трансформацій” (6).

Мотив виступає тим самим як “джерело смислу об’єектів і явищ, значущих у контексті діяльності, яка розгортається” (6). Смислоутворюючі мотиви являють собою відносно стабільні смислові утворення, що характеризують структуру особистості. Особистісний смисл, який входить у внутрішній рух свідомості особистості, виявляє себе в плані зіставлення мотивів і дій, а точніше - різних мотивів однієї і тої ж діяльності, що виражає смислове ставлення особистості.

Функции коммуникации
Коммуникация выполняет целый ряд функций и происходит в различных ситуациях как в форме непосредственного прямого общения, так и через электронные средства. Коммуникация выполняет несколько важных для нас функций. 1. Мы общаемся, чтобы удовлетворить потребность в общении. 2. Мы общаемся, чтобы усовершенствовать и поддержать наше пред ...

Типы темперамента
Учитывая все перечисленные свойства, Е.И.Рогов со ссылкой на Я.Стреляу дает следующие характеристики основных классических типов темперамента, которые по ходу рассмотрения будут сопоставляться с другими литературными источниками. САНГВИНИК (по Рогову). Человек с повышенной реактивностью, но при этом активность и реактивность у него ур ...

Отклонения в характере и поведении детей (психопатические проявления)
Психопатия представляет собой комплекс существующих с самого рождения черт и задатков, особенностей темперамента и характера, вызывающих различного рода трудности в жизни как для самого ребенка (а впоследствии взрослого человека), так и для окружающих. Стало быть, у детей, наделенных психопатическими чертами, имеются не какие-то времен ...