Мотивація
Як і все в людській психиці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб`єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки.
Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психиці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами О.М.Леонтьєва, зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній смисл для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю.
Саме в цій його смислотворчій функції, дуже тісно пов’язаний із свідомістю мотив виступає як смислове утворення. Смислоутворення здійснює суб’єкт через посередництво власних мотивів, а точніше “усією ієрархічною структурою спрямованості особистості, яка по-своєму співвідноситься як “всередині себе” (зв’язки: потреба - мотив - мета - задача - результат - і таке інше), так і з різними зовнішніми явищами й факторами, умовами й обставинами життя та діяльності людини” (2).
Розуміння психічного як процесу відображення дозволяє вважати, що в будь-якому психічному акті людина відтворює світ в образі. Образ світу будується людиною в реальному житті, бутті, в усьому складному сплетінні діяльностей суб’єкта. Образ світу людини є універсальною формою організації його знань, формою, що визначає можливості пізнання й керує поведінкою. Тому в такому розумінні особистісний смисл об’єктів та явищ діяльності виступає як “складова образів сприйняття і уявлень відповідних об’єктів та явищ, що відображає їх життєвий смисл для суб’єкта і презентує його суб’єкту шляхом емоційного забарвлення образів та їх трансформацій” (6).
Мотив виступає тим самим як “джерело смислу об’єектів і явищ, значущих у контексті діяльності, яка розгортається” (6). Смислоутворюючі мотиви являють собою відносно стабільні смислові утворення, що характеризують структуру особистості. Особистісний смисл, який входить у внутрішній рух свідомості особистості, виявляє себе в плані зіставлення мотивів і дій, а точніше - різних мотивів однієї і тої ж діяльності, що виражає смислове ставлення особистості.
Г. Методики исследования воображения
Воображение, так же как и память, тесно связано с мышлением и основными свойствами личности человека. Поэтому многие особенности воображения конкретного испытуемого неизбежно проявляются при исследовании других видов и форм психической деятельности. Иногда бывает необходимо установить примерный уровень развития воображения у ребенка, ос ...
Проблема агрессивного поведения подростка в современной психологии. Понятие
агрессивности.
Американский психолог Э.Фромм по поводу агрессии говорил, что это «коллекция хлама, куда мы сваливаем многие психологические механизмы, не зная, как их анализировать.» (16 с.316)
Агрессивность – устойчивая черта личности – готовность к агрессивному поведению. Ее уровни определяются как научением в процессе социализации, так и ориентаци ...
Кто они, подростки?
Приходится наблюдать, как разговорчивый, искренний, готовый поделиться мыслями ребенок вдруг становится резким, раздражительным, а порой и грубым. Происходит это обычно с 10-15 летними детьми. Меняется не только их поведение, но и внешность. Они быстро вытягиваются, худеют, становятся неуклюжими, лицо иногда покрывается прыщами. Именно ...