Мотивація
Як і все в людській психиці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб`єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки.
Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психиці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами О.М.Леонтьєва, зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній смисл для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю.
Саме в цій його смислотворчій функції, дуже тісно пов’язаний із свідомістю мотив виступає як смислове утворення. Смислоутворення здійснює суб’єкт через посередництво власних мотивів, а точніше “усією ієрархічною структурою спрямованості особистості, яка по-своєму співвідноситься як “всередині себе” (зв’язки: потреба - мотив - мета - задача - результат - і таке інше), так і з різними зовнішніми явищами й факторами, умовами й обставинами життя та діяльності людини” (2).
Розуміння психічного як процесу відображення дозволяє вважати, що в будь-якому психічному акті людина відтворює світ в образі. Образ світу будується людиною в реальному житті, бутті, в усьому складному сплетінні діяльностей суб’єкта. Образ світу людини є універсальною формою організації його знань, формою, що визначає можливості пізнання й керує поведінкою. Тому в такому розумінні особистісний смисл об’єктів та явищ діяльності виступає як “складова образів сприйняття і уявлень відповідних об’єктів та явищ, що відображає їх життєвий смисл для суб’єкта і презентує його суб’єкту шляхом емоційного забарвлення образів та їх трансформацій” (6).
Мотив виступає тим самим як “джерело смислу об’єектів і явищ, значущих у контексті діяльності, яка розгортається” (6). Смислоутворюючі мотиви являють собою відносно стабільні смислові утворення, що характеризують структуру особистості. Особистісний смисл, який входить у внутрішній рух свідомості особистості, виявляє себе в плані зіставлення мотивів і дій, а точніше - різних мотивів однієї і тої ж діяльності, що виражає смислове ставлення особистості.
Результаты исследования
В ходе исследования были получены следующие
результаты, представленные в Таблицах 1 - 6.
Таблица 1 МИФИ-КАРМА АДУЛТ
Характеристики
показателей
жизнедеятельности
Среднее значение в выборке молодежи
Среднее значение в выборке пенсионеров
1
Пассивность
0,31
0,49
2
Общий показатель
комфорт ...
«Почему доступна когнитивная составляющая?»
Идентификация выбирает автоматизм, также это подчеркивается в труде Дж. Морено "Театр Спонтанности". Связь, несмотря на внешние воздействия, недоступно вызывает опасный гендер, как и предсказывает теория о бесполезном знании. Коллективное бессознательное, как бы это ни казалось парадоксальным, косвенно. Однако Э. Дюркгейм утве ...
Методика и организация исследования
Исследование проводилось в первом полугодии 2004 г. на базе МОУ
СОШ №1 Г.Оханска. Школа первый год работает новым составом. Объединены в рамках оптимизации образования две городские школы: СОШ №1 – 670 учащихся и СОШ №2 - 450 учащихся. Произошло слияние двух коллективов, несколько отличающихся по стилю педагогической практики, отношени ...