TopPsychologia

Як і все в людській психиці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб`єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки.

Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психиці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами О.М.Леонтьєва, зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній смисл для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю.

Саме в цій його смислотворчій функції, дуже тісно пов’язаний із свідомістю мотив виступає як смислове утворення. Смислоутворення здійснює суб’єкт через посередництво власних мотивів, а точніше “усією ієрархічною структурою спрямованості особистості, яка по-своєму співвідноситься як “всередині себе” (зв’язки: потреба - мотив - мета - задача - результат - і таке інше), так і з різними зовнішніми явищами й факторами, умовами й обставинами життя та діяльності людини” (2).

Розуміння психічного як процесу відображення дозволяє вважати, що в будь-якому психічному акті людина відтворює світ в образі. Образ світу будується людиною в реальному житті, бутті, в усьому складному сплетінні діяльностей суб’єкта. Образ світу людини є універсальною формою організації його знань, формою, що визначає можливості пізнання й керує поведінкою. Тому в такому розумінні особистісний смисл об’єктів та явищ діяльності виступає як “складова образів сприйняття і уявлень відповідних об’єктів та явищ, що відображає їх життєвий смисл для суб’єкта і презентує його суб’єкту шляхом емоційного забарвлення образів та їх трансформацій” (6).

Мотив виступає тим самим як “джерело смислу об’єектів і явищ, значущих у контексті діяльності, яка розгортається” (6). Смислоутворюючі мотиви являють собою відносно стабільні смислові утворення, що характеризують структуру особистості. Особистісний смисл, який входить у внутрішній рух свідомості особистості, виявляє себе в плані зіставлення мотивів і дій, а точніше - різних мотивів однієї і тої ж діяльності, що виражає смислове ставлення особистості.

Нервная анорексия
Утрата аппетита, часто развивается в результате какой-нибудь шутки или же вроде бы безобидного подтрунивания над чрезмерной упитанностью ребенка. Зафиксировавшись после этого на своей комплекции, ребенок решает во что бы то ни стало похудеть и с этого момента упорно отказывается от пищи. Желание есть поначалу подавляется усилием воли. А ...

Типология личности учителя с высоким уровнем коммуникативно-педагогической толерантности
Мы можем предположить, что высокий уровень педагогической толерантности обеспечивается разными качествами личности. Для проверки данного предположения использовали кластерный анализ (для кластеризации данных использовался метод средней связи). Из таблицы последовательности агломерации (см. приложение 11) определяем оптимальное количеств ...

Интерпретация результатов
По методике «РОП» мы получили экспериментальные данные, которые отображены в приложении 3. Анализ данных позволил провести сравнительный анализ ценностных ориентаций в молодых и зрелых парах. Вот что получилось: Рис. 1. Сравнительный анализ значимости интимно-сексуальной сферы и сферы личностной идентификации у молодых и зрелых пар. ...